Турія-мальовнича річка Волині

Турія, з Прип’яттю з’єднавшись,
в невідь не пропала,
сил від Прип’яті набравшись,
дужчою лиш стала.
Обігнавши хмар похмур’я,
через драговиння
перетікши,
річка Турія
плине, світлосиня...
Місто Ковель задивилось
в річки синю воду
й від картини,
що відбилась
в річці,
насолоду
відчуває.
Давні мури
і нові квартали...
...Вниз по Турії
всі тури
десь відкочували.



Свій початок  Турія бере з джерел на північно-західному схилі Сокальсько-Торчинської гряди Волинської височини на 2км південніше с. Затурці Локачинського району на висоті 218 м над рівнем моря. Протікає річка з півдня на північ через Локачинський, Турійський, Ковельський, Старовижівський, Камінь-Каширський, Ратнівський та Любешівський райони. Вздовж її берегової смуги розміщено 39 населених пунктів, найбільшим з яких є м. Ковель. Існує багато легенд щодо походження назви річки. Ось одна з них:
Священна річка Турія
Не забули ковельчани ті давні часи, коли на Землі священним тваринам і деревам поклонялися, а боги небесні допомагали в усіх добрих справах.
Покровителем волинян був небесний бог Велес-Тур. А на землі священною твариною вважався граціозний бик-тур. Це був сильний і безстрашний «воїн» – швидкий, як вовк, хитрий, як лисиця. Не дай Боже, потрапити супротивнику під його гострі роги. Падав кінь і відступав ведмідь під його натиском.
Люди відчували і поважали силу тура і на небі, і на Землі. Вояки, які захищали землю свою, майстрували шоломи, схожі на голову тура. Вважалось, що воїн ставав безстрашним, як тур, а роги лякали ворога.
Та як не надійся на сили небесні, на землі на людину небезпека повсюди чатує. Тому селились у таких місцях, щоб ні ворог, ні звір хижий не напали зненацька.
Ось в такі часи по землях волинських подорожував купець знатний чи то з Персії, чи з іншої країни Сходу. Історія цей факт замовчує. Крім того, що купець продавав свій крам і купував тутешній, він ще й місцевість і природу описував. Мав із собою, крім охоронців, і літописця.
Під’їхавши до річки, тихої і широкої, зупинився. Неподалік острів, заселений людьми, виднівся. З окремих будівель дими вгору піднімались. Розказували купцю, як в кузнях із болотяної руди залізо виплавляли і мечі кували. І не тільки зброю майстрували, а й підкови, кольчуги і щити захисні.
«Бам-дзень, бум-дзень», – долинали глухі і дзвінкі звуки до подорожуючих. Хотів на свої очі побачити купець тих вправних ковалів і поселення, та й став шукати броду. Але не тут-то було. Біля переправи раптом якісь дивні люди з’явились. Озброєні мечами і луками, а на голові шоломи з рогами тура.
- Що то за ріка? – запитав купець.
Не зрозумів начальник охоронного загону, про що його питають. Але й мовчати не хотів.
- Тур я! – показавши пальцем на свою голову, відповів.
Купець зрозумів усе по-своєму і наказав літописцю:
- Запиши: річка ця Тур’єю зветься!
Так і пішла ця назва по всіх усюдах. Купець поїхав своєю дорогою.
А Турія всміхалась таємниче. Вона добре знала, що сам бог Тур її святив та ім’я своє дав.
Давно відійшла в небуття священна тварина Тур. І на небі Бог Велес-Тур передав свої духовні і панівні повноваження іншим богам. Однак як згадка про ті давні часи збереглися на карті Волині назви: містечко Турійськ, села Туровичі, Туропін, Туричанка, Затурці, озеро Тур та інші. А ріка Турія залишилась для ковельчан священною. В ній русалки водяться і зорі сузір’я Тельця купаються. А скільки таємниць зберігає душа священної ріки:
А Турія в пахучих лепехах шепоче
Про давні легенди, про славного бога.
Як зорі небесні купаються в ночах,
Як воїн волинський святив перемогу.

Турія є правою притокою р. Прип’ять і впадає в неї біля с. Мала Глуша . Притоками Турії є річки Воронка, Бобрівка, Рудка, Золотуха, Срібниця, Закревщина, Широка. Басейн річки, площею 2900 км 2 , має грушеподібну форму. Значна частина його (36,7 %) розорана. Найпоширеніший тип ґрунту − дерново- підзолистий, який має сіре забарвлення і є доволі пористим. Ерозія ґрунтів незначна, що пов’язано із слабкою розчленованістю рельєфу, незначними похилами (береги всюди майже низинні, за винятком декількох пунктів, які представлені гальковими та піщаними озами), наявністю ґрунтів, що важко розмиваються. Рослинність, на території басейну р. Турія, представлена болотними і заплавними масивами, хвойними та широколистими лісами. Так, обидва береги Турії до с. Туричан, правий берег річки до м. Ковеля та нижче Датина і до самого гирла вкриті густими лісами.  Басейн р. Турія знаходиться у вологій, помірно теплій зоні. Середньорічна кількість опадів становить 600-650 мм, температура повітря в липні 18-19 ºС, в січні – -5 ºС. Переважаючий напрям вітру східний, його середня швидкість 2-4 м/с. Що ж стосується гідрологічних спостережень річки, то вони ведуться ще з 1922 року, щоправда, з перервами. Найвідчутніших змін Турія зазнала в XX столітті. Так, зокрема, у 1936 році русло Турії  довжиною 1,2 км було спрямлене, яким є й тепер. Річкова мережа Турії помірно розвинута. Долина річки є слабо вираженою, її схили збігаються з прилеглою місцевістю, і лише на окремих ділянках (верхів’я сіл Турія, Ситовичі-Турчани, Датинь) вона трапецієподібна, шириною 200-600 м.  Висота берегів Турії становить 0,5-1,5 м (біля с. Датинь – 4-6 м), вони круті або обривисті. Заплава двостороння, заболочена, шириною переважно 400-800 м. У верхній течії річка вузька (3-4 м) і неглибока (0,5-0,6 м), місцями пересихає, в середній і нижній течіях ширина досягає 5-20 м (найбільша 65 м біля с. Бузаки), глибина 0,5-2,5 м (найбільша – 6,9 м). Русло Турії слабо меандрує, на окремих незначних ділянках підмиває правий берег. У верхній течії розгалужене, переважно пряме, в нижній – помірно звивисте і розгалужене, острови невеликі і розташовуються через 0,5-2 км. Швидкість течії невелика і становить 0,1-0,2 м/с, що обумовлено незначним похилом поверхні долини – 0,37 м/км. Дно рівне, на перекатах супіщане, піщане, на плесах – мулисте, рідше – торфове. Вище с. Датинь місцями відкриваються крейдові породи. Рівнинний характер місцевості, значна інфільтрація та наявність боліт в басейні утворює в загальному несприятливі умови у формуванні поверхневого стоку. Середня річна витрата води в гирлі ріки складає біля 19 м 3 /с. Стік мінеральних зависів дуже малий. Каламутність води змінюється від 1,6 до 25-30 г/м 3 , середня – 4,76 г/м 3 . Найбільше її значення спостерігається в період весняної повені. В живленні річки біля 90 % припадає на атмосферні опади і лише 10 % – на підземні води. Замерзає вона на початку грудня, скресає в середині березня. Для Турії характерна яскраво виражена весняна повінь і низька межінь, часто порушена проходженням літніх і зимових паводків, викликаних випаданням рясних дощів чи зимовими відлигами. Висота підйому повені складає від 0,3 до 1,0 м. Початок її відноситься до першої декади березня, закінчується в другій половині квітня, інколи в першій декаді травня. Пік повені спостерігається в кінці березня – на початку квітня. Літньо-осіння межінь спостерігається з травня-червня по листопад. Найбільш низькі рівні відмічаються в серпні-вересні. Водний режим річки в значній мірі визначається гідрологічними особливостями Ковельського водосховища. Воно розташоване в південній частині м. Ковель і має площу водного дзеркала 9,8 га. Основним призначенням водосховища є регулювання стоку р. Турії для технічного водопостачання.  Розпочато роботи з очищення дна водосховища, які не проводились ще з часів його створення. Тендер на виконання даного виду робіт отримало ТОВ «Українська компанія спецпроммонтаж» із Києва. В ході роботи планується поглибити дно на півтора-два метри, а піднятий з дна мул та пісок використати для підвищення до трьох метрів західного берега. Це начебто, дасть змогу ліквідувати заболочені ділянки та облаштувати рекреаційну зону для відпочинку міських жителів. Тобто, проектом  передбачається, що роботи з очищення водосховища суттєво покращать екологічний стан басейну річки Турії. Однак, на сьогодні реального результату роботи не видно, хіба що - переритий і спотворений ландшафт, що пов’язано з відсутністю коштів. Хімічний склад води Турії природно формується в умовах надмірного зволоження під впливом широко розповсюджених карбонатних порід. Це обумовлює виражений гідрокарбонатно-кальцієвий склад вод і підвищену мінералізацію їх в період межені, яка досягає 600 мг/л. В період весняної повені мінералізація в річці знижується до 130 мг/л. Серед антропогенних факторів, найбільший вплив на хімічний склад води та екосистему Турії здійснює м. Ковель. Підприємствами, що негативно впливають на річку безпосередньо в місті, є: маслосирзавод, крохмальний завод, , м’ясокомбінат, завод «Ковельсільмаш», а також Ковельський водоканал, обсяг викидів забруднюючих речовин якого дуже великий.. У річці Турія вже кілька років поспіль улітку масово гине риба. Не був винятком і 2015 рік. Для з'ясування ситуації в місцях масової загибелі риби були відібрані проби поверхневих вод та проведені лабораторні дослідження. Турія є однією з брудних річок на Волині. Доказом цього є визначення комплексної оцінки якості води в річці, на основі матеріалів лабораторного аналізу води, проведених спеціалістами Державного управління екології і природних ресурсів у Волинській області. Оцінка базувалась на побудові моделі-карти у вигляді кругової діаграми. Серед показників, що визначались – хімічне споживання кисню, біохімічне споживання кисню (п’ятидобове), фосфати, азот амоній, розчинений кисень, нітрати, нітрити, завислі речовини. За результатом роботи, виконаної на кафедрі екології та охорони навколишнього середовища ВДУ ім. Лесі Українки ступінь забруднення води в річці склав 8,54, за яким вода в річці відноситься до 6 класу якості (дуже брудна). В результаті спостережень за якістю води р. Турії відділом аналітичного контролю і моніторингу Управління екології у Волинській області було встановлено, що кращою вона є при впадінні річки в р. Прип’ять. Тут перевищення ГДК спостерігається за амонієм і БСК у 1,3 рази. В верхів'ї річки має місце перевищення ГДК за багатьма показниками: за вмістом завислих речовин у 2,5 рази, ХСК – у 1,5, БСК. – у 4,8, амонію – в 3, нітритів – у 1,8, фосфатів – у 2, заліза – в 2 рази. Тобто, вода в Турії розбавляється за рахунок приток і самоочищується. Однак, даний процес є відносно повільним і річка не в змозі справитись з тією кількістю забруднюючих речовин, яка надходить до неї. Отже, на сьогодні найгострішою проблемою р. Турії є повсюдне порушення водоохоронного режиму в населених пунктах, що розташовані в її басейні, зокрема в м. Ковель. Тому, щоб запобігти наявним небезпекам для існування біоти річки, першочергову увагу слід звернути на контроль за скидами в річку, що надходять від промислових підприємств міста Ковеля.
Представлено результати фітоіндикаційних досліджень на р.Турія. Виконано оцінку якості води річки по гідрохімічних створах за індексом фітоіндикації. Вища водна рослинність (ВВР), як головний компонент біоценозів річок, відіграє важливу роль у біологічному режимі, біотичному балансі та формуванні якості води. На долю цих рослин припадає близько 1/3 загальної біопродуктивності водойми. ВВР володіє більшою стійкістю до забруднення води, порівняно з фіто- і зоопланктоном, та відіграє роль бар’єра, проходячи який вода фільтрується і її прозорість зростає. Зарості вищих водних рослин перешкоджають потраплянню у водойму розсіяних забруднень, пригнічують розвиток сапрофітних бактерій і збудників окремих інфекційних хвороб, тобто виконують важливу санітарну функцію. Водна рослинність виконує такі функції у процесах самоочищення водойм: фільтраційну, поглинальну, накопичувальну, окислювальну, у тім числі – функцію детоксикації. Окремі вищі водні рослини володіють фітонцидними властивостями. Досить цікавою щодо цього є лепеха звичайна (Acorus calamus), яка здатна формувати великі популяції на максимально забруднених ділянках річок. Для оцінки якості поверхневих вод р. Турія  використано метод фітоіндикації, який серед інших має ряд переваг, у тім числі потребує мінімальних витрат. Для вищих водних рослин характерна специфічність реакції на забруднення, що дає змогу визначити інтегральну токсичність середовища, незалежно від джерел і складу стічних вод. У фітоіндикації є три ознаки, що визначають придатність її для екологічних досліджень і експертиз – чутливість, візуальність та емерджентний характер змін рослинного покриву. Усі три ознаки властиві вищим водним рослинам та їхнім угрупованням. Найпростішу оцінку з практичної точки зору можна виконати за видовою різноманітністю та наявністю чутливих до забруднення видів. Для експрес-оцінки стану водного середовища за вищою водною рослинністю найзручніше вираховувати відношення загальної кількості видів ВВР водного об’єкта або його ділянки до кількості чутливих видів . Отже, на різних рівнях організації ВВР – видовому (наприклад, за морфологічними ознаками рослин), популяційному (за щільністю, фітомасою, життєвістю популяцій), ценотичному (за видовою різноманітністю угруповань та іншими гідроботанічними характеристиками) – можна опосередковано оцінювати рівень токсичності. Найбільшою чутливістю до якості води володіють занурені рослини, адже, контакт з водним середовищем у них максимальний. А найменшою чутливістю до стану водного середовища з усіх екологічних груп володіють прибережні повітряно-водні рослини. Оскільки для трансформації рослинних угруповань під впливом забруднення потрібен певний час, гідрохімічні дослідження повинні відображати спектр гідрохімічних показників упродовж кількох попередніх років. На основі вивчення видової різноманітності ценозів ВВР, чисельності чутливих до забруднення води видів, які визначено аналізом індикаторності, рівня сприятливості умов водного об'єкта або його ділянки для розвитку рослинності, запропоновано кількісний показник – індекс фітоіндикації екологічного стану водних екосистем за вищою водною рослинністю . Величина індексу фітоіндикації залежить від видової різноманітності ценозів, наявності чутливих видів, прозорості води, а ефективність фітоіндикації або межі застосування залежать від обраних для характеристики ділянок. Зростання значення індексу вказує на зниження якості води та погіршення стану водного середовища. В процесі досліджень  виявлено такі види ВВР:
1. Елодея канадська (Elodea сanadensis).
 2. Рдесник кучерявий (Potamogeton crispus).
3. Жовтець шорстокистий (Ranunculus circinatus).
4. Водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum).
5. Лепешняк великий (Glyceria maxima).
6. Глечики жовті (Nuphar lutea).
7. Водяна сосонка (Hippuris vulgaris).
8. Комиш озерний (Scirpus lacustris).
9. Рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus).
10. Лепеха звичайна (Acorus calamus).
11. Частуха подорожниковидна (Alisma plantago-aqatica).
12. Рогіз широколистий (Typha latifolia).
 13. Рдесник плаваючий (Potamogeton natans).
14. Сальвінія плаваюча (Salvinia natans).
У наведеному списку флори є п’ять чутливих до забруднення видів: елодея канадська (zі=2), рдесник кучерявий (zі=1), водопериця колосиста (zі=3), глечики жовті (zі=2), рдесник гребінчастий (zі=1). kспр =0,8. Отже, сума коефіцієнтів значущості індикаторів zі =9. За значенням індексу фітоіндикації встановлюємо, що якість води р. Турія на цій ділянці відповідає третьому класу, стан водного середовища характеризується як задовільний. Отже, стан ценозів ВВР є індикатором стану водного середовища. Головними антропогенними забруднювачами р.Турія є біогенні сполуки, джерелами яких є поверхневий стік з сільськогосподарських і меліорованих угідь, недоочищені господарсько-побутові та промислові стічні води. Найбільше домішок містить вода у створах нижче житлово-промислових комплексів міст Ковель, Турійськ . Для управління якістю води та станом р.Турія встановлено стійкі до забруднення види ВВР, які можуть бути використані при формуванні руслових, берегових і наплавних біоплато з метою інтенсифікації очищення води. До цієї групи рослин належать: рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus), рдесник кучерявий (Potamogeton crispus), кушир занурений (Ceratophyllum demerzum), лепеха звичайна (Acorus calamus), лепешняк великий (Glyceria maxima), очерет звичайний (Phragmites australis), рогіз широколистий (Thypha latifoloia) та вузьколистий (Typha angustifolia). Результати оцінки якості води за індексом фітоіндикації можна використати при розробці природоохоронних заходів. Отже, дослідження стану ВВР відіграє важливу роль при попередньому гідробіологічному обстеженні водних об’єктів і дає змогу оцінити середнє забруднення води за певний проміжок часу.
Кожен із нас знає, що здоров΄я людини залежить від середовища: від повітря, від води, від грунтів…Тому, дбаючи про своє здоров΄я, ми перш за все повинні думати і про чистоту довкілля. Кожна людина, в якої болить душа за чисте повітря, прозору річку та зелені вулиці, може зробити свій вклад для збереження довкілля, наведення порядку на своєму подвір΄ї і поза ним, у рідному місті, на берегах річки, які справедливо називають артеріями життя. Понад 20 тисяч великих і малих річок протікають територією України. Майже дві третини з них забруднені. Потерпають ці «кровоносні судини Землі» від антропогенних чинників, тому важливо привернути увагу громади до проблем охорони довкілля. Ковель розташований на берегах мальовничої річки Турія, яка має важливе значення у життєдіяльності нашої громади, є улюбленим місцем відпочинку городян. Тому необхідно дбати про чистоту водного плеса та прибережних смуг.