Чому діти не завжди із задоволенням ідуть у школу? Причин може бути багато, але одна з них «нудно», «нецікаво». Учня необхідно зацікавити. Як цього досягти? Напевно у кожного вчителя є арсенал власних прийомів. Пригадаємо, що К. Д. Ушинський більше ста років тому сформулював основну мету школи: навчити дітей вчитися. Саме навчити не фізиці, історії, хімії, а сформувати здатність учити себе. Важливо навчити дитину самостійно здобувати знання і вміти їх обробляти. Тільки так може з’явитися справжній інтерес до навчання. І якщо ми допоможемо дітям розвинути потребу в знаннях, уміти набувати їх, то ці важливі якості залишаться з нею і після закінчення школи. На півночі є мудра притча: «Якщо людині дати одну рибину, вона буде сита один день, якщо дати дві рибини, вона буде сита два дні, а якщо навчити людину ловити рибу, то вона буде сита все життя.» Так і в навчанні – потрібно дати дітям не «заготовку» знань на завтра, а «озброїти» вмінням здобувати ці знання. У класі сидять діти з різними здібностями і талантами. І переді нами постає непросте завдання – розкрити їх і розвинути. Вже в процесі роботи стає зрозуміло, що завдання вчителя навчити думати. Потрібно допомогти дітям не просто засвоювати певну інформацію, але, і осмисливши її йти далі, знайти їй вживання, а якщо повезе, відкрити щось нове. Погоджуючись з основним принципом навчання В. Ф. Шаталова «Учити всіх, навчати кожного» -, вважаю, що дорога до кожного учня лежить через урок. На уроках діти читають, пишуть, думають, сперечаються, міркують, вчаться співпереживати, відкривають істини і пізнають світ. Урокам властиві непередбачені ситуації, і професійна майстерність вчителя перевіряється на них найстрогішим чином. Що необхідно, щоб учень не відчував себе безпорадним від невміння виконати вимоги вчителя, боязні отримати двійку, щоб навчання не було нудним заняттям. У чому ж секрети професіоналізму педагога? У підготовці до уроку. Впровадження інтерактивних технологій, проведення нестандартних уроків, використання ігрових елементів допоможуть зробити урок цікавим, пізнавальним, таким, що може розкрити творчий потенціал особистості, дати змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги, навчить приймати самостійні рішення. Географія в школі – предмет, з одного боку, загальноосвітній, з величезним світоглядним потенціалом, який дає основи знань про Всесвіт, географічну оболонку та основи взаємодії природи і суспільства на регіональному і глобальному рівнях, а з іншого – предмет моральної якості, який повинен виховувати не просто любов до рідного краю, а й всієї планети і людства в цілому, маленькою частинкою якого є ми з вами. Ціннісні орієнтації, екологічна, трудова, побутова, релігійна культура і філософія численних народів, що проживають у тих чи інших природних умовах, повинні бути сприйняті учнями душею і осмислені розумом для виховання толерантності й терпимості в епоху глобалізації суспільних явищ і широких масштабів міграції населення. Сучасна наука характеризується глибоким проникненням математичних методів у її різні галузі. Математика вивчає уявні, ідеальні об'єкти та співвідношення між ними, використовуючи формальну мову, яка дає змогу розкрити структурну однорідність, єдність ряду загальних закономірностей у таких галузях дійсності, які за своєю природою дуже відрізняються. Математизація , а саме широке впровадження в дослідження математичного мислення, логіки, методів узагальнення фактів, на сучасному етапі є важливим засобом інтеграції наук. Застосування математичних методів у науці не змінює її методологічних основ. Воно базується на особливостях форм ряду матерії, які вивчаються даною наукою, характері взаємодії головних для цієї науки явищ, об’єктів дослідження. Математичні методи не нівелюють специфіку кожної науки, не “ розчиняють ” її у математиці, а служать для посилення її методологічних основ. У процесі математизації наук математичні методи дедалі більше охоплюють різні сфери наукових знань. На стику математики і ряду наук формуються нові наукові дисципліни, які за предметом вивчення є галузями даних наук, а за методом дослідження належать до математики. Це, наприклад, математична логіка, математична фізика, математична економіка, математична біологія, математична географія, тощо. Використовувати елементи математики можна і на звичайних робочих уроках.
Географічні задачі — це запитання (чому? як? навіщо? та ін.) або пропозиції (знайдіть, доведіть, встановіть тощо), що вимагають від учня активної розумової діяльності, яка дасть змогу встановити зв’язки між фактами, висловити оригінальні гіпотези. Найчастіше діяльність школяра зводиться до запам’ятовування та згадування, а його знання матеріалу аж ніяк не означає, що він ці знання опанував. Знає матеріал — значить, пам’ятає й розуміє, опанував матеріал — значить, може вільно використовувати його для самостійного розв’язання нових проблем. Привабливість таких завдань зрозуміла. Вони стимулюють продуктивну навчальну діяльність, формують пізнавальний інтерес та розвивають інтелектуальні та творчі здібності. Під час складання географічних задач необхідною умовою є врахування основних дидактичних вимог, що регламентують як репродуктивну, так і продуктивну діяльність учнів. У першу чергу формують навички аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати й узагальнювати поняття. Формування понять протікає за схемою: відчуття — сприйняття — уявлення — образ. Образ може бути переведений у поняття, а може, за певних умов, таким і залишитися. (Наприклад: річка, водоспад.) Отже, репродуктивна діяльність включає:
1. Конкретні знання: шляхом використання розумових операцій відбувається засвоєння певної суми понять (їх структура, властивості, видимі функції).
2. У процесі накопичення таких понять відбувається їх узагальнення: шляхом порівнювання, класифікації, виявлення загального та відмінного, знаходження найбільш характерних особливостей. Таким чином, на цьому етапі навчання слід використовувати модельно-символічну технологію, базовою моделлю якої є проблемно-символічні сигнали. Вона допомагає відпрацювати вміння самостійно мислити, застосовуючи логічні операції, основа яких представлена парою взаємопов’язаних понять і проблемно-диференційованого завдання, вираженого мовою символіки.
Зовсім іншою виглядає продуктивна діяльність. Власне процес навчального пізнання протікає в три етапи:
1) абстракція як найбільш загальне уявлення про явище;
2) сходження до конкретного, де спрацьовує репродуктивна діяльність;
3) формування другої абстракції з використанням усього багатства конкретного, емпіричного для побудови певної теорії, виведення правила, закономірності, закону.
Знання, що використовуються для цього, повинні мати теоретичний ступінь узагальнення: еволюційні, екологічні, економічні, картографічні, інтегровані.
2. Географічні задачі можна поділити на такі групи:
І група — задачі, розв’язування яких потребує від учнів досить широкого кругозору, опанування широкої бази даних.
ІІ група — задачі, що потребують використання причинних зв’язків. Це робота з інформаційно відкритими системами.
ІІІ група — задачі, що потребують уміння висувати гіпотези, які пояснюють певні факти, та перевіряти їх правильність.
IV група — задачі з використанням міжпредметних зв’язків.
V група — задачі, в яких істотну роль відіграє динаміка, зміни систем у часі. У цілому, це задачі еволюційної та екологічної тематики.
Географічні задачі мають загальні ознаки, пов’язані з поняттям «задача», і специфічні, зумовлені їх функціями і змістом.
Географічні задачі поділяються на репродуктивні й проблемні. Способи розв’язування репродуктивних задач ґрунтуються на відомих правилах, приписах, алгоритмах; проблемні задачі потребують пошуку способів їх розв’язування. У процесі розв’язування проблемних задач «учні оволодівають досвідом творчої діяльності, тобто здатністю знаходити свій оригінальний спосіб розв’язування для кожної нової задачі, спиратися як на знання і вміння, що вже відомі, так і на здогадку, інтуїцію та інтелектуальний рівень володіння навчальним матеріалом».
Г. Лавренчук виділяє такі види географічних задач:
а) за характером об’єктів – практичні (реальні) і теоретичні (математичні);
б) за відношенням до теорії – стандартні і нестандартні;
в) за характером вимог – знаходження невідомого, перетворення і побудова, доведення чи пояснення;
г) за змістом – розрахункові, графічні (на побудову елементів рельєфу, графіків, діаграм тощо), на визначення географічних координат, на визначення напрямів на карті, а також нестандартні та олімпіадні задачі.
Процес розв’язування репродуктивних і проблемних географічних задач умовно поділяється на п’ять етапів:
1) аналіз задачі (з’ясування її виду, характеру, умови і вимог (що дано і що треба знайти);
2) короткий запис умови задачі;
3) пошук способу її розв’язування;
4) розв’язування задачі і запис її розв’язку;
5) формулювання відповіді.
Важливим завданням, яке стоїть перед сучасною шкільною географією, є підвищення наукового рівня навчання, формування в учнів практичних вмінь та навичок. Цьому сприяє розв’язування учнями різноманітних задач, що дозволяє закріпити теоретичний матеріал, здобути вміння, необхідні у подальшому житті та діяльності.
Важливою метою навчального процесу на уроках географії є формування та розвиток в учнів умінь оптимально вирішувати різноманітні завдання та розв'язувати задачі. Розв'язування задач це пошукова, творча робота, що межує з дослідницькою.
Задачі в шкільному курсі географії починаються в 6 класі. Під час виконання практичних робіт з теми «Атмосфера», учні обробляють результати спостережень за погодою, застосовуючи набуті знання з математики для побудови графіків та діаграм, зокрема – рози вітрів, графіка зміни температур за певний період, діаграми хмарності.
Наведемо приклади географічних задач, які можна використовувати на уроках географії.
6 клас
1. Площа лісопарку 64 гектари. Визначте, яку площу (у см2) займає лісопарк на топографічній карті, масштаб якої 1 : 40 000 (Розділ «Земля на плані і карті». Тема «Способи зображення Землі»).
2. Складіть план місцевості за описом: «У центрі галявини хвойного лісу стоїть будинок лісника. За 30 м на північ від нього б’є джерельце і в південно-східному напрямку біжить струмочок. На відстані 100 м на схід від будинку з півночі на південь проходить автомагістраль. Уздовж дороги – лінія електропередач. За 200 м від неї за азимутом 195º з північного заходу на південний схід протікає річка, правий берег якої – крутий.» Масштаб плану – 1 : 1 000 (Розділ «Земля на плані і карті». Тема «Способи зображення Землі»).
3. Моряки знайшли в океані пляшку із запискою, в якій потерпілі просять допомоги. Але вода, що потрапила у пляшку, розмила окремі літери і цифри. Збереглися лише такі дані: «… пд. ш. і 110 зх. д. на острові… Першого». Визначте за картою півкуль, де треба шукати потерпілих (Розділ «Земля на плані та карті». Тема «Географічні координати»).
4. Обчисліть відносну висоту горба, якщо його абсолютна висота дорівнює 487 м, а горизонталь біля підошви проведена на висоті 230 м (Розділ «Географічна оболонка та її складові». Тема «Літосфера»).
5. Температура біля підніжжя гори +25ºС. Яка температура на вершині гори, якщо її висота 3 500 м (Розділ «Географічна оболонка та її складові». Тема «Атмосфера»).
6. Визначте атмосферний тиск на вершині гори (5 000 м), якщо біля підніжжя він становить 750 мм рт. ст. (Розділ «Географічна оболонка та її складові». Тема «Атмосфера»).
Вперше географічну задачу як форму контролю і інструмент реалізації моніторингу навчальних досягнень учень має розв’язати на уроці під керівництвом учителя. Лише після цього розв’язування географічної задачі може бути одним із завдань поточного, тематичного або підсумкового оцінювання. При розв’язуванні задач такого типу присутні не тільки міжпредметні зв’язки з математикою, але і внутріпредметні, адже учні, проводячи математичні обчислення, повторяють пройдений матеріал з тем «Літосфера» та «Способи зображення Землі». В даному випадку можна запропонувати вчителю математики використати такі задачі на своїх уроках. Таким чином набагато ефективнішим буде засвоєння учнями теоретичного матеріалу та набуття певних практичних вмінь і навичок, які пригодяться в подальшому житті і діяльності. Під час виконання практичних робіт з теми «Атмосфера», учні обробляють результати спостережень за погодою, застосовуючи набуті знання з математики для побудови графіків та діаграм, зокрема – рози вітрів, графіка зміни температур за певний період, діаграми хмарності.
Наприклад,
Задача: за допомогою діаграми визначити, яка кількість опадів випала за літо.
Задача: за даними таблички побудувати секторну діаграму хмарності.
Особливе місце в курсі фізичної географії відведено початковим відомостям про картографію. Так у шостому класі вивчається тема «План місцевості» і «Географічна карта», а у восьмому класі – «Карти – джерела географічних знань», «Картографічні проекції», «Топографічні карти». Вивчення цих тем нерозривно пов’язане із застосуванням математики. Наприклад, за планом місцевості визначити кількість географічних об’єктів.
В умовах динамічного розвитку суспільства особливого значення набуває розвиток пізнавальної практичної діяльності школярів, опанування ними способів самореалізації. Значний потенціал для розвитку індивідуальних здібностей, самостійності учнів закладений у розв’язуванні географічних задач. Використання різнорівневих задач як в курсі фізичної географії материків та океанів формує навички аналітично-статистичного мислення, співставлення, виявлення тенденцій у розвитку явищ та процесів. А тому використання розрахункових завдань стає досить актуальним.
7 клас
1. Місцевий київський час – 12 год. У пункті А місцевий час – 18 год 30 хв, у пункті Б
поясний час – 5 год. Визначте географічну довготу пунктів (Тема «Вступ»).
2. Визначте, котра година і який день у м. Сан-Франциско (США), якщо в м. Києві 9 год ранку 15 листопада (Тема «Вступ»).
3. На скільки годин і в якому напрямку слід перевести стрілки годинника пасажирам, які прилетіли з м. Києва в м. Нью-Йорк (США)? (Тема «Вступ»).
4. За градусною сіткою карти обчисліть протяжність Тихого океану із заходу на схід по екватору (1-111,3 км) (Розділ «Океани». Тема «Тихий океан»).
5. Абсолютна висота найвищої гори Південної Америки (г. Аконкагуа) – 6 960 м, а відносна висота між нею і найнижчим пунктом – 6 995 м. Знайдіть абсолютну висоту найнижчого пункту цього материка. (Розділ «Материки». Тема «Південна Америка») Шкільний курс географії передбачає роботу із задачами як фізичного так і економічного змісту. У курсі географії 6-8 класів типові географічні задачі передбачають практичне оволодіння учнями навичок математичних обчислень по топографічній та географічній картах, визначення температурних, баричних, гідрологічних закономірностей. Особлива увага приділена роботі з географічними координатами та системою відліку часу. Звичайно, розв’язувати задачі потрібно і в курсі економічної і соціальної географії України і світу. Тут акцент потрібно робити на економічних розрахунках, визначенні ефективності тієї чи іншої господарської діяльності, прогнозуванні, ресурсозабезпеченості тощо. Розв’язання математичних задач і вправ на уроках географії дозволяє конкретизувати знання учнів, сприяє глибшому засвоєнню і запам’ятовуванню навчального матеріалу.
8-9 клас
1. Визначте величину випаровуваності за рік для міста Кривий Ріг, якщо річна кількість опадів становить 425мм, а коефіцієнт зволоження 0,53.
2. Визначте похил річки Сула, якщо її витік розташований на висоті 155м над рівнем моря, гирло - на висоті 80м, а її довжина становить 363км.
3. Визначте атмосферний тиск на вершині гори Говерла, якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт.ст.
4. Визначте місцевий час у Харкові (500 пн.ш., 360 сх.д.), якщо в Києві (510 пн.ш., 310 сх.д.) 10 годин.
5. Визначте масштаб глобуса, якщо на ньому Україна займає площу близько 6,7 см2.
10 клас
1. Загальна чисельність населення країни становить на 01.01.2012р.-45 400000 осіб. Народжуваність в цей рік становила 10 проміле, смертність 16 проміле, кількість емігрантів -500000, імігрантів – 100000. Визначте, як змінилася за таких умов кількість населення у державі на кінець року.
2. Визначте ресурсозабезпеченість нафтою США (у роках), коли запаси становлять 4,6 млрд.т, а видобуток 383 млн.т/рік.
3. Обчисліть ресурсозабезпеченість України лісовими ресурсами, коли запаси лісів становлять 9,4 млн. га,а кількість населення 45,6 млн.
4. Обчисліть, користуючись даними таблиці, показник природного приросту населення країни за рік:
5. Обчисліть рівень безробіття в країні, якщо кількість трудових ресурсів становить 25 млн. чол., а кількість офіційно зареєстрованих безробітних – 3 млн. чол.
Розв’язування учнями географічних задач дозволяє всебічно розкривати географічні поняття, свідомо засвоювати терміни, набувати досвіду «бачення» географічних залежностей тощо. Відповідь повинна отримуватися учнем тільки після усвідомлення задачі, а не механічно, коли він робить певні обчислення за відомим алгоритмом, не заглиблюючись у його суть. Формуванню такого «бачення» сприяють задачі, ілюстровані малюнками, графіками, схемами, діаграмами, фотознімками, а також ті з них, що вимагають побудувати «картинку» за певними даними в умові, поданими мовленнєвими структурами. До теми «Українська нація та національні меншини» подається Діаграма національного складу населення України (2009 р.). Завдання: Порівняйте відсоток національних меншин у 2009 році та двадцять років тому. Зробіть висновок. (Тема «Загальна характеристика господарства України».)
Розв’язання математичних задач і вправ на уроках географії дозволяє конкретизувати знання учнів, сприяє глибшому засвоєнню і запам’ятовуванню навчального матеріалу. За останні роки в географічній науці все більшу уваги приділяється таким проблемам, як вивчення взаємодії людини і природи, впливу людини на природу, прогнозуванню на майбутнє наслідків впливу людини на природу. Успішний розвиток таких географічних дисциплін, як кліматологія, гідрологія, ландшафтознавства, географії населення, економічної географії переконливо підтверджує необхідність більш всебічного вивчення в школі закономірностей природних процесів.
У зв’язку з наближенням змісту навчального курсу географії до сучасного рівня розвитку географічної науки в дидактиці географії також посилюється увага до встановлення послідовних зв’язків між викладанням географії, фізики, хімії, біології та суспільних і гуманітарних дисциплін. Такі міжпредметні зв’язки доцільні на всіх етапах навчання географії. Географія як шкільний предмет все більше набуває практичної спрямованості, перетворюється з об’єкта вивчення в засіб розвитку учнів. Цей процес характерний для всієї світової методики навчання географії. На передній план виходить прагматичний підхід до освіти - не що вивчати, а навіщо вивчати. У зв’язку зі зміною завдань географічної освіти необхідно міняти і мотиваційні установки, формуючи у дітей внутрішні мотиви вивчення предмета, а саме — бажання самої дитини вивчати географію. У цьому напрямку вчитель повинен працювати постійно, розвивати пізнавальний інтерес до вивчення предмета. Важливим завданням, яке стоїть перед сучасною шкільною географією, є підвищення наукового рівня навчання, формування в учнів практичних вмінь та навичок. Цьому сприяє розв’язування учнями різноманітних задач, що дозволяє закріпити теоретичний матеріал, здобути вміння, необхідні у подальшому житті та діяльності. Для класів з поглибленним вивченням математики на уроках географії доцільно застосовувати задачі на кожному з етапів уроку. Наприклад, урок географії у 8 класі.
Тема: Українські Карпати.
Мета уроку:
Освітня - сформувати в учнів систему знань про Українські Карпати, особливості географічного положення, клімат, рельєф, рослинний і тваринний світ; стимулювати учнів до самостійного пошуку й аналізу необхідної інформації; удосконалювати прийоми роботи з різними джерелами знань.
Розвивальна - розвивати інтерес до вивчення географії; розвивати логічне мислення, навички й уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки; удосконалювати прийоми роботи з картографічними матеріалами, підручником, таблицями та малюнками; формувати інформаційну компетентність, вміння розв’язувати географічні задачі.
Виховна - сприяти формуванню світоглядних ідей про єдність компонентів природи та пристосування організмів до умов навколишнього середовища; формувати переконання у необхідності вивчення та збереження природи.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: фізична карта України, атласи, підручники, контурні карти, ілюстрації з краєвидами Карпат, гербарії рослин, записи
Хід уроку
І.Організаційний момент
- Пізнай свій край, свій народ, свою землю - і ти побачиш свій шлях у житті. Сьогодні ми продовжуємо мандрувати просторами України. Я надіюсь, що ця мандрівка буде для вас приємною і пізнавальною.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда: - Що таке ПТК?
- Які ПТК називаються зональними?
- Приклади зональних ПТК.
- Які природні зони є на території рівнинної України?
-В якій природній зоні проживаємо ми?
Картографічний диктант:
1.Займає 28% від загальної площі України.
2.Має вихід до морів.
3.Переважають «транзитні» річки.
4.Найбільше перебувала під впливом льодовика.
5.Густота річкової мережі незначна.
6.Найбільш поширені чорноземи типові.
7.Природний національний парк Подільські Товтри.
8.Значна заболоченість.
9.Канівській заповідник на території України.
10.Донецький кряж.
11-12. Задача: За допомогою секторної діаграми покажіть співвідношення природних зон України.
Самоперевірка: На слайді зображено картосхему з правильними відповідями, перевірте вашу правильність та виставте оцінки.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
- Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте дані звуки? (Запис трембіти)
Мозковий штурм
- Яке основне або ключове поняття об’єднує усі ці асоціації?
- Отже, сьогодні на уроці ми будемо вивчати Українські Карпати.
Мотивація
- Подорожуючи Україною, ви відвідували цей край. (Слайди)
- Скажіть, яке враження ви отримали від подорожі?
- Чим здивували вас гори?
Самоідентифікація
- Позначте, на якій частині гори, ви знаходитесь, визначаючи рівень знань про Карпати.
- Отож, нічим не виміряти тієї снаги, того душевного піднесення, яких надає людині справжня краса. Подорож рідною землею – це не тільки відпочинок, а й своєрідне свято, як і відвідини найдорожчої людини, як гостювання в найближчих родичів. Це наша земля, й хочеться взяти на згадку все найприємніше, найбільш хвилююче.
Земля – відкрита книга народного життєпису. Читати її непросто. Великий німецький поет і мислитель Й.В.Гете писав: “ Природа – єдина книга, кожна із сторінок якої сповнена глибокого змісту ”.
Усі ми залюбки гортаємо цю книгу, намагаємось зрозуміти дивні секрети на її сторінках, часто забуваючи однак про те, що читачів – мільйони і мільйони (а далеко не всі знають, як поводитися з нею), а книга була і залишається тією самою.
Сьогодні ми звернемось до сторінок цієї книги, заглянемо в край чарівності й краси.
Вивчати сьогоднішню тему будемо, заповнюючи схему – опору протягом уроку. Пам’ятаємо, про лаконічність записів у схемі.
Підписи віконечок схеми і будуть планом, за яким ми вивчатимемо Українські Карпати.
Бесіда:
- Яка форма земної поверхні називається горами?
- Які частини мають гори?
- Які відомі гірські системи світу знаєте?
- Де знаходяться Карпатські гори?
1.Розташування
- Споконвіку людей приваблювали гори – особливо екзотичний гуцульський регіон, його неповторна краса і розмаїття мистецьких витворів. У горах, здається, відступають усі проблем, з вами залишаються тільки простір і висота, вершини оповиті таємничими давніми легендами і переказами.
Милуватися горами приємно, але у стократ важливіше знати їхню історію, їхні особливості і примхливий характер.
Українські Карпати є своєрідним музеєм, де зберігаються важливі геологічні «документи», створені самою природою. Українські Карпати - один з наймальовничіших регіонів України, чиї гірські краєвиди неповторні, а рівень забрудненості довкілля дуже низький.
Вивчення природних ресурсів і природних умов Карпат дає змогу раціональніше їх використовувати.
З'ясуємо, у чому ж краса цього мальовничого краю?
Українські Карпати є частиною Карпатських гір, які простягаються через п’ять європейських держав (Словаччину, Чехію, Польщу, Україну та Румунію). Українські Карпати займають 4% території країни та простягаються смугою завдовжки 280 км і завширшки 100 км з північного заходу на південний схід. Карпати - це молоді, середньовисотні гори. Відсутність високих гір, згладженість вершин і пологість схилів Українських Карпат пояснюється тим, що вони складені переважно осадовими породами, які легко розмиваються. Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 400м біля підніжжя гір до 1500-2000 м уздовж основних хребтів. Найвищими вершинами Українських Карпат є: Говерла (2061м) , Бребенескул (2035 м), Ребра (2010м), Піп Іван (2022м) , Петрос (2020м) та інші. Міжгірні улоговини й зниження ще в давнину використовували для переїзду через гори. Ці зниження називають перевалами. Найвідомішими перевалами Вододільно-Верховинських Карпат є Ужоцький (889 м), та Яблуницький (931 м).
Задача: Українські Карпати займають 4% території України. Скільки це км2?
- Використовуючи, текст та карту підручника, дайте відповідь на питання.
- Які основні пасма виділяють у гірській системі Карпатах? (Аналіз карт )
2.Геологічна будова
- З яких тектонічних структур складається Карпатська система?
- До якого поясу належать усі структурні одиниці?
- Співставте з картою геологічної будови. Назвіть, у які періоди сформувались відклади території Карпат?
- В яку епоху горотворення
- Отже, за віком – це молоді гори, хоча за виглядом…
- Вдома ви готували загадки про корисні копалини. Аналізуючи карту «К.К» , загадайте загадки, про ту, корисну копалину, яка є на території Карпат –
- Нафта
- Природній газ
- Мармур
- Кам’яна сіль
- Граніт
3.Клімат
Задача:Проаналізуйте кліматодіаграми
- Опади( 1 варіант)
- Температура серпня і липня( 2 варіант)
4. Внутрішні води
-У вас на партах є кольорові листочки для завдання в парах.
- Підручник. Яка річкова мережа у Карпатах?
- Карта. До басейнів яких річок несуть свої води більшість невеликих річок Карпат?
- Підручник. Назвіть, найбільші протоки Дністра?
- Карта. Покажіть на карті найбільші річки Карпат?
- Підручник. Які течії річок Карпат? І чи бувають там водоспади?
- Підручник. Чи завдають шкоди річки населенню?
- Підручник. Найбільше озеро Карпат? І як воно утворилось?
- Підручник. Озера льодовикового походження?
Задача: Використовуючи карту, визначте протяжність найбільшої річки Українських Карпат.
5.Висотна поясність
- Що таке висотна поясність?
Завдання для груп. З наведеного переліку виберіть, на вашу думку, які рослини і тварини характерні для кожного поясу? Грунти? (5 поясів)
6.Несприятливі природні процеси
Міні-проект.
ІV. Закріплення вивченого
Рольова гра
-А тепер на хвилинку уявіть, що ви є мешканці карпатського краю і власники бази відпочинку. Використовуючи отримані знання на уроці та схему-опору, дайте відповіді на запитання завзятих туристів.
Питання туристів:- Що таке фліш?
- Чим небезпечні зсуви?
- Чи можуть бути у Карпатах землетруси?
V. Підсумок.
- Зверніться до вправи «самоіндетифікація»
- Чи поглибили ви свої знання про Українські Карпати? Намалюйте, де ви тепер.
Домашнє завдання: Написати твір – мініатюру на тему «Моя подорож у Карпати», використавши терміни і поняття, вивчені на уроці, скласти географічну задачу, параграф 34, схему – опору вивчити
Сучасній моделі географії як науки властива інтегрованість: у галузі географічного знання стикуються знання біологічні, геологіч¬ні, економічні, соціальні, політичні, а також конкретність. Географія має тісний взаємозв’язок з дійсністю. Вивчає природні, економічні та соціальні явища і процеси не ізольовано, а в тісному взаємозв’язку з реальними умовами життя на Землі.
Школа має йти попереду змін, що відбуваються в суспільстві, готуючи школярів до адекватного їх сприйняття в суспільстві та виробництві. Величезний вплив на нові покоління має інформація про сучасні зміни на Землі. Одним з найважливіших елементів такої освіти є географічні знання та вміння мислити географічно.
Сучасна шкільна географічна освіта передбачає всебічний розвиток особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб. Зміни, які відбуваються в нашій державі, потребують змін і в рівні компетенцій нинішніх учнів, що є громадянами нової України. Знання, які дає навчальний заклад, повинні мати більш практичну спрямованість, а саме використання на уроках географії задач різного змісту і допомагають здійснювати ці цілі.
Немає коментарів:
Дописати коментар