Причини неуспішності учнів

У психолого –педагогічній літературі вживаються два поняття, які характеризують це явище: неуспішність і відставання.
Неуспішність – невідповідність підготовки учнів вимогам змісту освіти, фіксована через
певний період навчання (вивчення розділу, в кінці чверті, півріччя).
Відставання – невиконання вимог (або однієї з них) на
одному з проміжних етапів того відрізка навчального процесу, який є тимчасовою
межею для визначення успішності.
Неуспішність і відставання
взаємопов’язані. Неуспішність - наслідок
процесу відставання, в ній синтезовано окремі відставання.
Різноманітні відставання, якщо їх не перебороти, переростають в
неуспішність. Завдання складається з того, щоб не допустити переплетіння
окремих відставань, усунути їх. Це і є попередження неуспішності.
Причини
неуспішності учнів :
§
слабкий
розвиток мислення – 27%;
§
низький рівень
навичок навчальної праці – 18%;
§
негативне
ставлення до навчання –14%;
§
негативний
вплив сім’ї, однолітків – 13%;
§
великі
прогалини у знаннях – 11%;
§
слабке здоров’я,
втомлюваність – 9%;
§
слабка воля,
недисциплінованість - 8%.
Сумарна, комплексна, підсумкова
непідготовленість учня, що настає в кінці більш або менш закінченого відрізка
процесу навчання, і є неуспішністю. Загалом причинами неуспішності можуть бути
загальне та глибоке відставання з багатьох предметів і за тривалий час,
часткове або постійне відставання з кількох складних предметів, епізодичне
відставання з одного або кількох навчальних предметів, яке можна подолати.
При вивченні причин неуспішності
велика увага приділяється зазвичай
дефектам розумового розвитку учнів – слабкості мислення, в тому числі й операцій пов’язаних з творчою
діяльністю, нерозвиненістю уявлення, мови (усної і письмової), невмінням
школярів організувати свою психічну діяльність.
Ознаки неуспішності учня у навчанні:
а) не може пояснити, в чому складність завдання, намітити план його розв’язання;
б) не задає запитань щодо суті виучуваного, не робить спроб знайти
правильну відповідь і не читає додаткової до підручника літератури;
в) пасивний і відволікається в ті
моменти уроку, коли триває пошук, потрібні напруження думки, подолання
труднощів;
г) не реагує емоційно (міміка, жест)
на успіхи і невдачі, не може оцінити свою роботу, не контролює себе;
д) не може пояснити мету виконуваної
ним вправи, сказати, на яке правило вона задана, не виконує вказівок правила,
пропускає дії, плутає їх порядок, не може перевірити отриманий результат і хід
роботи;
е) не може відтворити визначення понять, формул, доведень, викласти систему
понять, відійти від готового тексту;
є) не розуміє тексту,побудованого на
вивченій системі понять. Ця сутність ознак відставання конкретизується стосовно
навчальних предметів.
Причини відставання у навчанні поділяють на такі групи:
1) недоліки
фізичного та психічного розвитку (слабке
здоров’я, нерозвинута пам’ять і мислення, відсутність навичок навчальної праці);
2)
недоліки в діяльності школи (відсутність у класі атмосфери поваги до знань,
недоліки в методиці викладання, недостатня організація індивідуальної та
самостійної роботи учнів, байдужість і слабка підготовка вчителя);
3) недостатній рівень вихованості
(відсутність інтересу до навчання, слабка сила волі, недисциплінованість,
відсутність почуття обов’язку і відповідальності);
4)
негативний вплив атмосфери в сім’ї (низький матеріальний рівень життя
сім’ї, негативне ставлення батьків до школи, відрив дітей від навчальної праці
та ін.)
Дослідження переконують, що ці
причини по-різному впливають на хлопців і дівчат. Так, серед невстигаючих майже
80 % хлопців і 20% дівчат. Слабке здоров’я є головною причиною неуспішності у
хлопців удвічі рідше, ніж у дівчат.
Висновки
Неуспішність – складне і
багатогранне явище шкільної дійсності, що потребує різносторонніх підходів до іі вивчення. Педагогічна наука накопичила значний досвід
подолання неуспішності. Повсякденне вивчення учнів, постійна підтримка,
стимулювання їх зусиль – важлива умова запобігти неуспішності.
Немає коментарів:
Дописати коментар