Розвиток творчих здібностей учнів на уроках економіки

  Одним з елементів змісту навчання економіки є використання досвіду творчої діяльності. У психолого-педагогічній і методичній літературі творча діяльність виділяється як самостійний вид діяльності, зумовлений потребою самореалізації і творчим потенціалом, який називають ще креативністю.

Творчість може характеризуватися сприйнятливістю до нових ідей, що ламають стереотипи. Показниками креативності є:

·        Швидкість – здатність до породження числа ідей, виражених у словесних формуваннях або у вигляді малюнків;

·        Гнучкість – спроможність висувати різноманітні ідеї, переходити від одного аспекту проблеми до іншого, використовувати різноманітні стратегії розв'язання;

·        Оригінальність – здатність до породження ідей, що відрізняються від очевидних, банальних або усталених.

Результатом творчої діяльності повинно бути створення нового продукту, який відрізнявся б оригінальністю і відбивав досягнення особистості в різноманітних видах діяльності.

Однією з творчих здібностей є творче мислення, яке ще називають дивергентним. Основними ознаками творчого мислення є спроможність утворювати нове поєднання ідей (що надають оригінальні й прийнятні творчі результати), рухоме мислення (здатність до швидкої зміни точок зору), оригінальність мислення (передбачає нетривіальні підходи), здатність до «відкритого мислення».

Критеріями творчого мислення є новизна отриманого продукту новизна процесу, за допомогою якого здобуті нові знання; подолання розриву в ході розв’язання задач, для яких результат не може бути отриманий шляхом простого логічного висновку або дій за алгоритмом; здатність людини побачити й сформувати проблему.

Друге завдання пов’язане з розвитком особистих якостей людини-творця. Основними якостями творчої особистості є впевненість у власних силах, домінування емоції радощів, ризик, відсутність побоювання бути диваком, глибоке почуття гумору, відсутність почуття конформізму, наявність багатої підсвідомості, любов до фантазування, дитячість. Навчати творчості – означає розвивати потребу в самореалізації, у саморозвитку. Творчість є основною функцією особистості, що забезпечує       повноту життя, засіб до професійних, особистих і соціальних вершин.

Основні підходи у використанні досвіду творчої діяльності

 Розглянемо проблемний підхід у навчанні творчості. Викладання є проблемним, якщо воно «всім своїм змістом розкриття ставить якесь питання, що вимагає вирішення, але прямого розв’язання не надає і спонукає учнів шукати відповідь. У цьому випадку виникає проблемна ситуація. Вона створюється також під час висловлювання різноманітних думок з тим, щоб учні розглянули їх самостійно, оцінили, або під час вказівки на протиріччя, конфлікт із тим, що учні самі знайшли шляхи його вирішення.

 Розв’язання проблемної ситуації – це вихід з неї, знаходження способу розв’язання означеної суперечності. Суперечність, що виникла, складає основу проблемного завдання, що відрізняється від пізнавального тим, що:

1.     Має суперечність між наявними знаннями і тими, що мають бути засвоєні;

2.     Містить  пізнавальну складність, відповіді на завдання зумовлені виконанням

інтелектуальних операцій: аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння;

3.     Завжди пов’язані емоції.

Розв’язання проблемного завдання складається з декількох етапів.

1.     Вивчення умов завдання, суті питання і виявлення найважливіших даних, які можна використати.

2.     Створення загального плану дій, висування гіпотез.

3.     Доведення або спростування, вибір засобів розв’язання завдання.

4.     Перевірка правильності завдання зіставлення результатів із вхідними даними.

Основним методом завдання навчання творчості є проблемний метод в межах якого вчитель можливі зразки розв’язання проблемних завдань і розв’язують їх із різноманітним ступенем самостійності.

Розвиток дослідницьких здібностей передбачає наявність дослідницької дидактичної системи, за допомогою якої забезпечується формування розумових стратегій творчих і дослідницьких вмінь учнів. У сучасних умовах виділені основні ознаки дослідницького навчання:

1.     Учень самостійно осягає провідні поняття та ідеї, а не одержує їх у готовому вигляді від учителя.

                      2.     Під час вивчення матеріалу вчитель створює такі ситуації, які дозволяють учням знайомитися з різноманітними точками зору, оцінками економічних подій і явищ.

3.     Знайомство з подіями і процесами враховує альтернативні погляди.

4.     Учням належить провідна роль у прийнятті рішень про вибір способу роботи з матеріалом, що вивчається.

5.     Матеріал роботи з джерелами спонукають учнів до висування ідей, альтернативних тем, , які потім вивчають у класі.

Особливою формою реалізації дослідницького навчання є проектна освіта. Учні готують різноманітні види проектів практичного і дослідницького характеру. У даному випадку з’являється проектний метод навчання. Проекти можуть бути груповими та індивідуальними, за формою реалізації – рефератами, творчими й практичними роботами. У процесі роботи над проектом у школярів розвивається комунікативні, особистісні, соціальні, дослідницькі здібності.

Творчі завдання зазвичай містяться в підручниках під знаком «зірочка». Вони можуть мати різноманітний характер.

Людське мислення, здатність до творчості – найкращий дар природи. Виховне середовище або пригнічує генетично зумовлений дар, або допомагає йому розкритися. Завдання вчителя полягає не лише в тому, щоб навчити дитину економіки та інших предметів, а в тому, щоб розвивати пізнавальні здібності учнів засобами даного предмета.